Онкологічні захворювання залишаються серед головних причин смертності у світі. В Україні щороку діагностується понад 100 тисяч нових випадків раку. За даними Національного канцер-реєстру в Україні під медичним наглядом перебуває понад мільйон пацієнтів із діагнозом онкологічного захворювання.

У жінок найчастіше діагностують рак молочної залози, шкіри та шийки матки.
У чоловіків переважають випадки раку легень, шкіри та простати.
Незалежно від статі поширеним в Україні є колоректальний рак.

Центр громадського здоров’я України у співпраці з громадською організацією Global Medical Knowledge Alliance нагадав про важливість регулярних обстежень, довіри до доказової медицини та уваги до свого здоров’я для зниження ризиків захворювання чи успішного подолання хвороби в разі її появи.

Про профілактику, скринінг і ранню діагностику злоякісних новоутворень розповідає лікарка-онкохірургиня Київський обласний онкологічний диспансер, виконавча директорка GMKA в Україні Інеса Гуйванюк.

Чому рак часто виявляють на пізніх стадіях

Більше ніж у третині випадків люди тривалий час ігнорують очевидні симптоми онкологічного захворювання: виділення крові з фізіологічними випорожненнями, невмотивовану значну втрату ваги, візуальну зміну пігментації шкіри тощо — і не звертаються по медичну допомогу. Це може призвести до пізнього діагностування онкологічних захворювань.

За даними Національного канцер-реєстру України, у 2023 році з числа вперше виявлених 17,6% мали 3-тю, а 20,8% — 4-ту стадію онкологічної хвороби. Водночас існують злоякісні пухлини, які довго залишаються безсимптомними. Наприклад, рак підшлункової залози часто діагностують уже на пізніх стадіях, коли радикальне лікування (спрямоване на повне видалення пухлинного вогнища для досягнення повної ремісії) — малоефективне.

Раннє виявлення раку суттєво збільшує шанси на успішне лікування
Є два підходи для раннього виявлення злоякісних захворювань: скринінг і рання діагностика.

Скринінг — це обстеження безсимптомних пацієнтів для раннього виявлення найпоширеніших злоякісних захворювань, що водночас є економічно виправданим на системному рівні.

Рання діагностика — це обстеження пацієнтів за наявності симптомів. Вона проводиться незалежно від віку і статі.

Для скринінгу МОЗ рекомендує проходити такі регулярні обстеження відповідно до статі та віку:

для діагностики раку шийки матки треба проходити ПАП- або ПЛР-тест
жінкам віком від 30–35 років і до 55 років раз на 10 років;
жінкам від 25 років, які живуть з ВІЛ/СНІД, — раз на п’ять років;
жінкам віком 21–35 років, у яких виявлені фактори ризику або симптоми, — відразу.

Для скринінгу раку молочної залози — мамографія кожні 2 роки, починаючи з 50 років або з 40 років для жінок із груп ризику;

і жінкам, і чоловікам для скринінгу колоректального раку — тест калу на приховану кров або на фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки, починаючи з 50 років.

Чи інформативні онкомаркери як метод діагностики раку

Онкомаркер як самостійний метод діагностики раку не застосовується. Онкомаркери — це білки або інші речовини, які можуть утворюватися організмом у відповідь на пухлину або самою пухлиною під час захворювання. Проте вони є лише одним з компонентів діагностики злоякісної пухлини або можуть використовуватися в комбінації з іншими обстеженнями для моніторингу стану пацієнта, який уже проходить лікування або перебуває в ремісії

Спадковість і онкологічні захворювання

Спадковість може підвищувати ризик розвитку онкохвороби, але це не означає, що людина обов’язково захворіє. Більша частина злоякісних пухлин розвивається внаслідок набутих протягом життя мутацій і лише приблизно 10% злоякісних новоутворень пов’язані зі спадковими мутаціями.

Якщо у вашій сім’ї були випадки злоякісних новоутворень, особливо в родичів першої лінії (мати, батько, брат, сестра), важливо обговорити з лікарем можливість генетичного тестування. Воно допоможе оцінити ризик і за необхідності спланувати подальші кроки. Наприклад, частіше проходити профілактичні огляди.

До злоякісних новоутворень, пов’язаних зі спадковими мутаціями, належать:

рак молочної залози, тіла матки та яєчників;
колоректальний рак за спадкових синдромів;
рак підшлункової залози.

Також є окремі групи спадкових синдромів, наприклад, синдром множинної ендокринної неоплазії 1-го та 2-го типів.

У суспільстві існують протилежні ставлення до хвороби: канцерофобія — страх захворіти на рак та повне ігнорування симптомів. Обидві ці крайності можуть мати руйнівні наслідки для здоров’я людини. Натомість необхідно зберігати баланс — уважно дослухатися до самопочуття і дотримуватися здорового способу життя:

збалансовано харчуватися (напр., обмежити вживання обробленого м’яса, збагатити раціон рослинною їжею);
включити рухову активність у щоденну рутину;
відмовитися від куріння та обмежити алкоголь;
мати здоровий сон;
використовувати сонцезахист для шкіри та не перебувати тривалий час під прямою дією сонячних променів;
варто вакцинуватися: від вірусу папіломи людини, який може викликати рак шийки матки, і від гепатиту B, який може стати причиною раку печінки.

Дотримання цих рекомендацій допоможе мінімізувати вплив чинників, які викликають онкохвороби.

Якщо у вас загальне нездужання, і після огляду сімейний лікар рекомендує звичайний протизапальний засіб або просто модифікацію харчування, це не означає, що він некомпетентний. Треба дослухатися до рекомендацій, а не вирушати одразу до онколога, щоб безпідставно шукати в себе злоякісні пухлини.

Якщо з’явилися певні симптоми або ознаки захворювання, потрібно звертатися до лікаря, насамперед до сімейного (а не застосовувати поради з інтернету).

В Україні завдяки Програмі медичних гарантій громадяни можуть безоплатно отримати медичну допомогу: консультації, діагностику та лікування у будь-якому закладі охорони здоров’я, який уклав договір із НСЗУ Національна служба здоров’я України.

Детальніше про діагностику та лікування онкозахворювань за Програмою медичних гарантій ви можете дізнатися, переглянувши вебінар #АфінаLIVE – https://youtu.be/ShGBIN4bB9A?si=UaQCroSijDd1S9b0